— Я пам’ятаю день, коли помер. Мені було шість. Пол Александер дійсно помер. Саме так записали в лікарні. Саме так повідомили батькам. Він перестав дихати, посинів, і все — серце більше не билося. Але за кілька хвилин... він повернувся. Не тому, що лікар зробив диво. Просто… повернувся. Сам, ніби відмовився вмирати.