Бувало таке, що після чергової суперечки чи безкінечного потоку новин голова буквально палає, а в грудях усе стискається? У цей момент поради на кшталт «іди в зал» або «просто заспокойся» викликають лише роздратування. Коли ресурсу нуль, тягати залізо чи бігати в темряві — це останнє, чого хочеться.

Бувало таке, що ви прокидаєтеся вже втомленими? Чи начебто все добре, але раптом ні з того ні з сього хапає шлунок чи починає нити спина? Зазвичай ми списуємо це на погоду, генетику чи завал на роботі. Але найчастіше ми руйнуємо себе самі — простими щоденними діями, на які навіть не звертаємо уваги. Наше тіло та мозок працюють у тісній зв'язці, і побутові звички буквально програмують нас або на здоров'я, або на постійні хвороби.

Бувало у вас таке: ні з того ні з сього з’являється відчуття, ніби в горлі застряг бетонний блок, грудну клітку стискає, а плечі самі собою підіймаються до вух? Перша реакція сучасної людини в такій ситуації — відкрити Google. Проте інтернет працює «просто в точку»: вводиш «ком у горлі», гортаєш нижче — рефлюкс, ще нижче — страшні діагнози, і мозок уже панічно підписує собі вирок.

Фізики та математики їдуть на конференцію. У поїзді фізики купують один квиток на всіх, а математики — жодного.

Дослідження вчених з Університету Вільяма і Мері (зокрема Моніки Гальяно та Марти Провенс) довело, що Mimosa pudica («сором’язлива мімоза») здатна вчитися та запам’ятовувати інформацію, попри відсутність мозку та нервової системи. Вона розрізняє реальну загрозу від нешкідливого стимулу і зберігає цю «пам’ять» тижнями.