Знаю, що мені лишилося жити менше, ніж прожито.

Почуваюся дитиною, якій дали коробку цукерок: вона їсть із задоволенням, а коли бачить, що залишилося зовсім мало, починає їх їсти з особливим смаком.
У мене немає часу на нескінченні лекції про суспільні закони – нічого не зміниться. І немає бажання сперечатися з дурнями, які діють не за віком. І немає часу боротися із сірістю. Я не відвідую збори де роздмухують его і терпіти не можу маніпуляторів.
У мене дуже мало часу на обговорення заголовків – моя душа поспішає.
Мені цікаві людяні люди. Хто захищає людську гідність і хоче бути на боці правди, справедливості, праведності. Це те, заради чого варто жити.
Я хочу оточити себе людьми, які вміють чіпати серця інших. Хто крізь удари долі зміг піднятися і зберегти м'якість душі.
Так, я поспішаю, я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може дати тільки зрілість. Я з'їм усі цукерки, що залишилися у мене – вони будуть смачніші, ніж ті, що я вже з'їв.
Моя мета - дійти до кінця в гармонії із собою, зі своїми близькими та совістю.
Я думав, що в мене два життя, а виявилося лише одне, і його треба прожити гідно.
Ентоні Хопкінс

Якщо вам зараз не зовсім подобається смак вашого життя - запишіться на консультацію, заповнивши форму у розділі "Крнтакти" і ми з вами повернемо ваш улюблений смак, який ви втратили.