У період, коли військові дії були поруч з містом мого проживання, ми застосовували світломаскування. У великих містах її так нормально і не змогли досягти. Але на території нашої громади люди “прикрили” світло. Якісно, на стільки, що вночі, особливо, коли небо було затягнуте хмарами – імла стояла суцільна! На вулиці психологічно було важкувато знаходись. Світло не було ні крихти.
Ось такий ефект, я спостерігаю зараз у людей, що залишилися в Україні. Ефект емпатії на виворіт, назвемо її САМОЕМПАТІЯ. Це коли я чую почуття, але тільки СВОЇ та/або тільки по відношенню до СЕБЕ. Сам не випромінюю ані світла, ані тепла. Замість почуттів – емоційні зриви та вимоги, як має всім ставитись до мене. Світ теплих людей, що закрили своє світло, свої почуття всередині себе. Так, що поряд з ними є відчуття холодного подиху.
На ряді зростаючої вимоги про наявність емоційного інтелекту в компаніях, трендів з психології "скажи собі ТАК", купою різних видів розвитку ефект САМОМЕМПАТІЇ посилюється. У житті, відносинах такий стан справ відгукнеться не дуже добрими наслідками, як для людини так і для спільноти в цілому.
А що це для бізнесу?
Контакт із клієнтом буде все менш якісним, а значить вторинні покупки (товарів та послуг) будуть все більш не досяжні.
Давайте трохи розглянемо це на прикладі.
Усім відомо, що нам людям важливі почуття. Вони – двигун торгівлі. Ми готові обмінювати неживі купюри на живі відчуття. На сьогодні в Україні потреба людей у співчутті, розумінні, в емпатії загострилася з війною.
Клієнт - Кай приходить у компанію за її продуктом. Тепер розглянемо два варіанти розвитку, при умові, що товар або послуга реально підходять клієнту.
Перший варіант – де емпатії між людьми не має.
Співробітник “з внутрішнім світломаскуванням” контактує з клієнтом, у якого так само своє “світломаскування”. Угода завершується, нехай і найкращим способом, з усією ввічливістю та умовами. АЛЕ! Внутрішній дефіцит клієнта не наповнений. Емоційна пам'ять не спрацювала. Ви – один із багатьох. Співробітник як робот виконав функцію. Додаткової, природної мотивації від зустрічі у співробітника не виникне – рутина та вигоряння у перспективі. .
Другий варіант, де обмін «теплом» відбувається.
Ваш співробітник, емпатійний. Вын до всіх прописаних алгоритмів здійснення угоди раптом відкриє свою «шторку по світломаскуванню» і осяює клієнта трішки своїм світлом, і теплом. Як ви вважаєте, яка реакція на це буде у клієнта? Чи запам'ятає емоційно покупку у вас ця людина?
Так як, ми маємо справу з захисними реакціями психіки, то просто знаскоку це питання не вирішити.
Мої рекомендації, як із цього виходити:
1) Почніть створювати простір, де людяність – це не є спосіб для більшої вигоди.
2) Найміть фахівців поза вашою компанією, які самі здатні випромінювати світло (і це не світло гламурності чи популярності) і можуть допомогти відновити внутрішню безпеку у ваших співробітників, ресурсність та бажання бути людиною з справжньою емпатією.
3) Почавши з авторитетних осіб, які сильно впливають на процеси, команду, передати більшості компанії через застосування принципу наставництва.
Бажаєте перевірити свою емпатію – запрошую на демо-консультацію.
