Найскладніший період у кризі середнього віку – це його друга, менша половина. При чому менша за подолання, але через складність, то за часом може бути найдовша частина.

Мої спостереження за клієнтами, що звернулися за допомогою під час цього стану, показують, що перші кроки – це кроки, коли сама криза відкриває так багато нового, дивовижного, невідомого, захопливого, що зникає відчуття кризи. З'являється енергія до змін, розвитку. Діагностуються застарілі налаштування, батьківські деструктивні послання, обмеження. Розвиток клієнта (його дорослість) дозволяє знаходити нові рішення, добиватись дивовижних результатів під час першої половини кризи. Практично кожна сесія сповнена успіхів та натхнення.

А потім настає той самий період без якого завершення неможливо. Період, коли ви оновлений, і збагачений, але поки що теорією про себе, намагаєтеся вбудуватися таким собою в те життя, що було сконструйоване вами колишнім.

І ось тут і починається проживати таке відчуття, де все кинути сильно хочеться, але повернуться до колишнього того себе,  вже не варіант.
Наче ви знову вчитеся ходити. Боляче і не незграбно. А вимоги та умови до вас дорослому ж ніхто не скасовував. Бути батьком або бути чоловіком/дружиною. Бути успішним працівником чи бізнесменом, інвестором. Бути, бути, бути.

Чому так важко?
Тому, що все, що було раніше витіснене в тінь вашого внутрішнього світу, було колись вами оцінене як не доречним, не успішним або взагалі небезпечним, щоб давати йому виявлятися у вашому житті. Витіснено та забуто.

А криза намагається дати можливість відновити вас. Тому що ви – це Цілісна особистість. З тим, що наяву і з тим, що в тіні.
Щоб ввійти у кризу у вас має бути достатньо розвинений навик усвідомлення та вміння аналізувати. А щоб вийти з кризи – вам важливо прийняти витіснені частини себе і полюбити їх. І тільки потім допомогти їм інтегруватися у ваше життя.

Найважче – полюбити.

Мої рекомендації клієнтам у таких ситуаціях персоналізовані. Враховуючи конституцію психіки самого клієнта, а також його способу життя та обставин.
Але є й загальні рекомендації як база:

1) Якщо криза почалася – її не зупинити. Можна на нього впливати, можна саботувати, можна гальмувати. Найкраще – прийняти та допомогти собі її пройти.
2) Важливість цього процесу обумовлена цінностями самого життя. Тому ігнорувати чи глушити – це не найкращий варіант. Наслідки будуть більш руйнівними. Не лякаю, але акцентую на серйозному ставленні до цього.
3) Прийняття і кохання не відбуваються на рішенні. Вони є результатом дбайливих стосунків із собою. Тому якщо контакт із собою (ви здатні чути свій внутрішній голос і не нехтувати ним) хороший, вибудовування відносин зі своєю тінню (там живуть частини особистості, витіснені колись) буде проходити з меншим рівнем опору та страждання. Налагодження контакту із собою є важливою базою для подальшого руху.
4) Якщо процес відбувається з великою витратою енергії та сил – значить вам на даному етапі потрібна допомога.

5) Криза - це завжди не просто, але пройти переможцем точно можна. Приклади є.

Якщо пункт №4 про вас – тоді запрошую на консультацію.
PS: Відгуки – приклади тих, хто пройшов свою кризу та вийшов переможцем.