Це не моя стаття. Але взята з просторів психології. Гарно структуровано в метафорі про агресію. Тож до вашої уваги:

ВИДИ АГРЕСІЇ
1 Перед вами стоїть стілець. Ви спокійно берете його до рук і переставляєте на потрібне вам місце. Ви вчинили акт здорової агресії (вклали сили та змінили щось у кімнаті)

2 Перед вами стоїть стілець. Ви ногою, злісно штовхаєте його убік. Це так само агресія, але на руйнування (деструктивна) і як ви, гадаю, відчуваєте, вона йде вже з безсилля, а не з відчуття влади над ситуацією.

3 Перед вами стоїть стілець. Ви його рухати боїтеся/лінуйтеся/не можете. Тому підходите до людини, що стоїть поруч і починаєте з глибокими зітханнями розповідати про те, що якби він був гарною людиною, то давно здогадався стілець для вас посунути. Людина рухає стілець. Це – маніпуляція, пасивна агресія. Ви не штовхнули стілець, ви провиною запинали іншого, а вже він переніс стілець.

4 Перед вами стоїть стілець. Ви його рухати боїтеся/лінуйтеся/не можете. Тому підходьте до людини, що стоїть поруч і прямо звертаєтесь за допомогою до нього. Він стілець рухає. Ваше зусилля відкритого самоподання та запиту чужих ресурсів так само акт здорової (хоч і вразливої) агресії.

5 Перед вами стоїть стілець. Ви стоїте з ним поруч, а всередині дорікаєте собі за те, що не рухаєтеся. Це аутоагресія. Вона змінює та пригнічує ваш внутрішній стан, тоді як стілець так і стоїть на місці.

6 Перед вами стоїть стілець. Ви зачаровані ним, він якраз те, що ви все життя хотіли. Вам соромно, що ні в кого не спитавши, ви берете і забираєте стілець до себе додому, визнаючи, що можливо завдали шкоди. Це усвідомлений вибір акту агресії, що порушує чиїсь межі і одночасно визнання свого авторства.

7 Перед вами стоїть стілець. Ви зачаровані ним, він якраз те, що ви все життя хотіли. Ви берете і виносите стілець до себе додому, а щоб не відповідати, аргументуєте тим, що «нічого тут стільці розкидати». Це агресія, що порушує чиїсь межі і не бере відповідальності за себе. Адже інакше ви - злодюжка, а виявити себе «поганим» нестерпно.

8 Перед вами стоїть стілець. Вам хочеться його вдосконалити. Ви пиляєте ніжки, робите м'яким сидіння, одним словом, творчо перетворите. Це акт агресії. Маші новий стілець підходить і їй ваша агресія оцінюється як творча, а Петя вважає, що стілець ви знівечили, тому ваш акт агресії розцінюється ним як руйнівний.

9 Перед вами стоїть стілець. Вас просили його посунути, ви навіть формально погодилися, але нафіга. Це саботаж. Пасивна агресія у бік того, хто вас просив.

10 Перед вами стоїть стілець. Ви його рухаєте. Тут приходить хтось і починає злитися на те, що стілець посунуто. Ви шкодуєте, що йому не підходить, але констатуєте, що вам важливо, щоб стілець залишився на новому місці. Це здорова агресія, яка визнає, що може комусь не підходити.

11 Перед вами стоїть стілець. Ви його рухаєте. Тут приходить хтось і починає злитися на те, що стілець посунуто. Ви починаєте звинувачувати його в тому, що не він тут головний, він звинувачує вас у тому, що є правила… і помчало. Це диструктивна агресія з обох боків.

12 Перед вами стоїть стілець. Ви не можете вирішити, рухати його чи ні. Ви прораховуєте варіанти, лаєте себе за нерішучість, але так чи інакше приводьте все до положення, коли стілець посунуто кимось іншим. Це вивчена безпорадність, відмова від власної агресії. Однак з великою часткою ймовірності ви будете незадоволені тим, як стілець посунули, образьтеся на Іншого, звинуватите його в тому, що він щось зробив не так. І ось вона ваша агресія, але в пасивно-агресивній обгортці виявлено.

13 Перед вами стоїть стілець. Ви встаєте на нього, соромитеся, але читаєте віршик (щоб щось отримати). Це акт пред'явлення себе світові (агресія зовні) та зусилля проходження через сором (внутрішня агресія зусилля).

14 Перед вами стоїть стілець. Ви вмовляєте його посунутися, ви пояснюєте, що вам це необхідно, ви вимагаєте, зрештою! Але стілець не рухається і ви його штурхаєте аргументуючи тим, що сам винен. Це відігравання ролі Агресора з трикутника Карпмана (змішення відповідальності за свої дії на іншого, навіть якщо це випорожнення) Фактично, ви зробили два удари: перший ногою, другий - звинуваченням.

15 Перед вами стоїть стілець. Ви стоїте перед ним. У вас завжди є вибір, як вчинити зі стільцем і як зустріти наслідки своїх дій, щоб почуватися гідно.

PS Під час викладання цієї статті не один стілець не був ушкоджений))).