Малюк дивиться, як бабуся пише листа, і запитує:
— Ти пишеш про мене?

Бабуся перестає писати, усміхається і каже онукові:
— Ти вгадав, я пишу про тебе. Але важливіше не те, що я пишу, а те, чим я пишу. Я хотіла б, щоб ти, коли виростеш, став таким, як цей олівець…

Малюк із цікавістю дивиться на олівець, але не помічає нічого особливого.
— Він точно такий самий, як і всі інші олівці!

— Усе залежить від того, як дивитися на речі. Цей олівець має п’ять якостей, які необхідні тобі, якщо ти хочеш прожити життя в гармонії з усім світом.

По-перше: ти можеш бути генієм, але ніколи не повинен забувати про існування Руки, яка тебе направляє. Ми називаємо цю руку Вищою силою. Довіряй цій силі та вчися відчувати її.

По-друге: щоб писати, мені доводиться підточувати олівець. Ця дія трохи болісна для нього, але зате після цього він пише тонше. Отже, умій терпіти біль, пам'ятаючи, що він робить тебе благородним.

По-третє: якщо користуватися олівцем, завжди можна стерти гумкою те, що вважаєш помилкою. Запам'ятай, що виправляти себе — не завжди погано. Часто це єдиний спосіб утриматися на правильному шляху.

По-четверте: в олівці важливе не дерево, з якого він зроблений, і не його форма, а графіт усередині. Тому завжди думай про те, що відбувається всередині тебе.

І нарешті, п'яте: олівець завжди залишає по собі слід. Так само й ти залишаєш після себе сліди своїми вчинками, тому обмірковуй кожен свій крок.