Роздуми бунтаря по покликанню (не народження)), не ідеального (а чи бувають ідеальні?) екзистенційного коуч – консультанта.

Люди бажають бути вільними, мати більше прав для себе, мати владу розпоряджатись цими правами.

По суті це не добре і не погано – це дар, яким наділена людина. Дар БУТИ і ЖИТИ у свободі і розпоряджатися своєю свободою. Дар жити маючи владу над своїм життям.

Але парадокс з яким я стикаюся в роботі з людьми на сесіях це – добровільне рабство або добровільне обмеження від свободи та влади над своїм життям.

Кому цікаво пірнути і глибше пізнавати силу парадоксу, і важливість внутрішньої свободи рекомендую почати пізнання цієї теми з книги Еріха Фромма "Втеча від свободи". У ній багато “м'яса” для роздумів та початку бунтарського шляху.

У цій статті я пропоную вам лише “спробувати на смак” цю тему. Так би мовити, познайомити ваші внутрішні рецептори із темою свободи.

Свобода без влади неможлива – це аксіома. Не я її вигадав. Вона написана кров'ю у минулих століттях.

Влада розкриває права, права відкривають багато можливостей. Хочеш бути/жити вільним – будь/живи маючи владу над своїм життям. 
Метафорично можна уявити владу та свободу як різницю зображень на одній монеті.

А до чого тут парадокс? 

Приклад короткого діалогу із сесії (всі імена та події змінені, а сама сесія вигадана))):

Клієнт “Ь” оголошує мені на початку сесії запит: 

- Хочу вільно говорити НІ іншим, а собі говорити ТАК. Саме в такій послідовності надійшов запит.
Я як консультант, відчувши і проаналізувавши запит (для читача розкрию роботу, яку проробляю я на сесії в цей момент. Я слухаю з якою інтонацією, з якими наголосами, з якими почуттями говорить клієнт, як будується речення, на якій частині мови робить наголос, швидкість та динаміка мови, як дихає в цей момент клієнт. А ще море  індикаторів та маркерів на моєму внутрішньому дисплеї, зрозумілі тільки мені)
задаю питання:
- "Ь" скажіть, а чи є у вас право відповідати НІ чи ТАК іншим людям так як ви хочете, а не тому, що вважаєте правильним? 

Клієнт ”Ь”: - звісно є.

Ще питання від мене:
- А чи є у вас влада використати це право за своїм бажанням, навіть якщо це завдасть комусь шкоди?

Клієнт "Ь" замислившись на деякий час, і в нас настає тиша, відповідає:
- Немає такої влади... Слова виходять насилу, і спектр почуттів супроводжують відповідь.

Я: - А хто має владу вирішувати кому вам говорити ТАК, а кому НІ (я усвідомлено ставлю ТАК на перше місце, кому буде цікаво – зможу в особистих пояснити)?

Це питання найскладніше. Так як воно як (метафора) ключ який допомогає людині самостійно відчинити  двері у свій внутрішньому світ. Коли двері відчинені, ми вирушаємо в подорож для пошуку відповідей та причин, сенсів, такого стану речей який є наразі.

Серед різних, дивних, унікальних знахідок ми знаходимо парадокси. Рабські контракти (психологічні блоки – це якщо по умному (як в книжках написано)). Усвідомлення того, що частина обмежень (рабства) у його житті – це добровільна відмова (вчинена ним самим) від влади над самим собою на користь інших – шокує клієнта.

Я допомагаю клієнтам зустрічатися з різними усвідомленнями, відповідями, відкриттями та знахідками, не розвалившись. Я вірю в нашу роботу, в людину, яка звернулася до мене, в успіх.
Важко прийняти усвідомлення того, що влада над своїм життям належить не тобі. Влада може належати суспільству, батькам (це не про дітей до 18 років), босу на роботі, церкві, релігії, культурі, родичам, переконанням, принципам, державі, закону, чоловіку або жінці, своєму Его,  тощо. 

Я помічаю, що парадокс самовільного зречення від влади людини над собою, посилюється. Це підштовхнуло мене проводити своє дослідження на цю тему. Відповіді допомагають мені бути більш ефективним в сесіях для клієнта, працювати з корінням проблеми і таким чином економить ресурси життя людині та наш час. 

Читач, запитання і до тебе:

А кому ви (свідомо чи ні) віддали владу над своїм життям (або кому ви підкоряєтесь)? Навіщо (який це має сенс для вас) ви це продовжуєте?

Пропозиція для вас:

Бажаєте жити "Всупереч" зараз, не відкладаючи на потім, замість того, щоб виживати "Тому що" (зараз не вчасно, не на разі, не ті обставини), тоді запрошую в роботу. У роботу-подорож у ваш внутрішній світ для відновлення влади та внутрішньої свободи. Для проживання кохання та щастя тут і зараз.