Сам собою сенс – зазвичай несе у собі глибину, мотивацію визначальну як вектор життя, також силу, здатну дати людині на моменти негараздів, бід, труднощів витримати буття.

Саме визначення сенсу – завжди просто, якщо усвідомлюєш такий. Розумієш його суть, приймаєш його у свою систему ціннісного.

Але як жити і як витримати життя, коли сенс не ясний, прихований чи не очевидний?

Для всіх, тих, хто живе виключно змістом або сенсами, той стан, коли відбувається щось складне і/або катастрофічне, а усвідомлення в цьому сенс не доступний - такий відрізок часу ставати нестерпним. Зводить з розуму...

Ось кілька рекомендацій (пропозицій), як витримати відсутність сенсу, які перевірені як на особистому досвіді, так і в роботі з клієнтами:

Перший:

Щоб вижити і витримати моменти, коли сенси не зрозумілі, людині важливо “відпустити” сенс. Спробувати переключити свою увагу щось інше. Як би внутрішньо сказати собі (домовитися із собою), що сенс цієї ситуації, мені буде зрозумілим, після проходження, проживання цієї ситуації. І тут важливо, щоб у людини було щось цінне чи ціннісне на що він готовий переключити свою життєву увагу. Наприклад на відносини з ким або принаймні з чим або (бізнес, робота ...)

Другий:

Дозволити розуміти сенс серед проживання моменту, коли загальний зміст того, що відбувається, не зрозумілий. Як би внутрішньо сказати собі (договоритися з собою), що скільки разів на день (тут може бути будь-який відрізок часу) я відповідаю на запитання - А який був сенс у саме в цьому проміжку часу був, який я прожив?

Для розширення пошуку смислів пропоную шукати їх у трьох сферах. Починаючи пошук із простого (або там, де сенс одразу вимальовується):

+Побутовий зміст або можна назвати фізичним (про будь-яку вигоду чи вигідність для мене).

+Особистісний сенс (що це для мене, про мене особисто).

+Вищий зміст або життєвий (як це відбивається на моїх переконаннях, внутрішній культурі, місії, шляху).