Як навичка рефлексувати допомагає змінювати  ставлення до себе.

З дозволу клієнта – його кейс.

Про подарунки долі та їх розпакування.

Якось я пізно ввечері повертався з міста до свого поселення. Я стою на станції, у мене папка  формату - А0. Підходить чоловік. Він запитав: «Ви художник?». Я відповів: "Так". Він сказав: «У мене є друг, який художник, тільки злодій, він сидить у в'язниці». Я кажу: «Напевно, одне іншому не заважає». Він просить грошей у мене. Я кажу, що грошей немає, у мене дійсно було мало. Він сказав, що дуже голодний. Одним словом, ми розійшлися. І я пішов до свого потяга.

Як раптом мені стало так затиснуто всередині, і мені стало шкода цього дядька. Ну, хіба я не можу купити йому хоч щось? 
І я пішов шукати його на вокзалі. Знайшов. Я кажу, давай купимо тобі щось поїсти. Він каже: "Я краще вип'ю пива». Я завагався, бо мене застали зненацька. Але все ж прийняв рішення – «добре, пішли»

І ми пішли в магазин на вокзалі. І коли ми зайшли, я побачив, що цей чоловік виявився справжнім бомжем, ще й зі своїм запахом. Я хотів відступити, але ж пообіцяв… Це була просто жорстока ганьба. Продавщиця подивилася на мене так, ніби я якийсь кінчений. Нарешті, я втік.
Я дико почав засуджувати себе за цей вчинок. Проявив слабкість. Я не дозволяю собі пива, але купив ще комусь, виявляється.

Вранці я поділився цією історією з другом в листуванні. Почав пояснювати йому, навіщо я це зробив, попутно намагаючись пояснити це собі. І я знайшов відповідь.
Мені запам'ятався момент з чоловіком, коли він попросив купити пиво. Тоді мені прийшла думка, що було б неправильно купувати, пиво – це не їжа, таким чином я нікого не рятую. Це якась примха, надмірність, тим більше, що все відбувається так нахабно.

І тут прийшла друга думка. А я сам би дуже хотів, щоб мені теж щось купили просто так, я хотів би для себе такий подарунок долі. Хіба я не вартий такого - вартий. Значить і цей бомж теж вартий. Я знайшов, на мою думку, справжню причину мого альтруїзму. Це була заява у світ, заява через дію. Усі варті, усі гідні.
Отримав одкровення, і я перестав себе засуджувати, навіть з’явилася  повага до себе. Цікавим є також і сам процес. У ньому брали участь троє, і всі грали якусь роль. Все йшло зовсім випадково, і ціль розкрилася тільки в кінці. Можливо, те неприємне, що з нами трапляється, матиме свої відповіді в якийсь момент життя.

Усім – пива!)))


Відгуки клієнтів про сесії з коучами агенцією V&G Coach agency.

Звертайтесь

Напишіть нам

Будемо раді почувати ваші думки з приводу даної публікації