Іноді нам здається, що ми точно знаємо, чому нас приваблюють одні люди та залишають байдужими інші. Ми пояснюємо це характером, зовнішністю, спільними інтересами або життєвими цінностями. Проте Карл Юнг дивився на це значно глибше.

Карл Юнг вважав, що друга половина життя має свої психологічні закони. Якщо в першій половині ми будуємо місце у світі, то в другій починаємо будувати стосунки із собою.

Людина починає помічати парадокс, про який писав Еріх Фромм у книзі «Втеча від свободи» - свобода лякає.

Особливо це стосується людей, які досягли значного соціального та фінансового успіху, адже суспільство охоче винагороджує тих, хто добре виконує ролі, але значно рідше запитує, наскільки ці ролі відповідають справжнім бажанням людини.

Карл Густав Юнг писав про те, що людина прагне цілісності, а не досконалості, хоча більшість із нас витрачає роки саме на пошуки досконалості, сподіваючись, що одного дня вона стане перепусткою до любові, щастя та внутрішнього спокою.