Скажіть своєму мозку одну просту річ: «Те, що я роблю щодня, у мене виходить усе краще й краще». А тепер чесно запитайте себе: а що саме ви тренуєте у своїй голові щодня?

Брак наснаги чи "лінь" — це не поломка, а захисна реакція вашої психіки. Замість того щоб давити на себе дисципліною та мотивайками, варто з'ясувати, від чого саме вас береже цей внутрішній блок: від ризику розчаруватися, від страху втратити зв'язок з близькими чи від банального вигорання.

Більшість із нас звикли думати, що щастя чи внутрішній спокій — це щось на кшталт погоди. Начебто воно або є, або його немає, або ж треба дочекатися «кращих часів», коли закриються всі дедлайни та реалізуються плани.

«Хочеш бути успішним — спілкуйся з успішними». Популярна порада, правда? На початку своєї кар’єри в коучингу я свято в це вірив. Знайшов спільноту, де збираються «сильні світу цього», і, не вагаючись, купив квиток на бізнес-сніданок.

Час — це просто календар, а не терапевт. Сам по собі він нічого не лікує, а лише прикриває старі психологічні рани «пилом» нових подій. Дитячі образи й знецінення не зникають, а законсервовуються всередині. Вони роками непомітно керують нашою самооцінкою, змушуючи вже дорослих і успішних людей комусь щось доводити. Єдиний спосіб позбутися цього болю — свідомо повернутися туди й прожити його.