Дослідження вчених з Університету Вільяма і Мері (зокрема Моніки Гальяно та Марти Провенс) довело, що Mimosa pudica («сором’язлива мімоза») здатна вчитися та запам’ятовувати інформацію, попри відсутність мозку та нервової системи. Вона розрізняє реальну загрозу від нешкідливого стимулу і зберігає цю «пам’ять» тижнями.

Більшість із нас звикли сприймати хворобу як прикру помилку організму або зовнішню агресію, яку треба негайно придушити таблетками. Але що, як симптом — це останній спосіб вашого тіла достукатися до вашої свідомості? Психосоматика вчить нас: тіло ніколи не бреше, воно лише матеріалізує те, що ми намагаємося ігнорувати на рівні емоцій та думок.

Ми звикли вважати, що будь-яку проблему можна розв'язати шляхом «глибокого обдумування». Ми шукаємо логічні причини, аналізуємо помилки, розробляємо детальні плани. Іноді ми повністю усвідомлюємо ситуацію на рівні інтелекту, проте реальних змін не відбувається. Всередині залишається та сама напруга, тривога або незрозумілий дефіцит ресурсу.

До 40 років ми зазвичай стаємо майстрами спорту з виправдання чужих очікувань. Треба бути ідеальною мамою, успішною профі, підтягнутою красунею і ще й психологом для всіх навколо. Але є проблема: ідеальних людей не існує. Є тільки втомлені.