Ми звикли думати про совість як про внутрішнього прокурора, зануду, який прокидається лише тоді, коли ми щось накоїли, щоб гризти нас почуттям провини. Але це трагічна помилка, яка коштує нам душевного здоров'я. Совість — це не гальма. Совість — це кермо.