Бувало таке, що після чергової суперечки чи безкінечного потоку новин голова буквально палає, а в грудях усе стискається? У цей момент поради на кшталт «іди в зал» або «просто заспокойся» викликають лише роздратування. Коли ресурсу нуль, тягати залізо чи бігати в темряві — це останнє, чого хочеться.

Знаєте, як це буває? Ви дивитеся на завдання і розумієте: треба робити. Крок очевидний, вектор зрозумілий. Але всередині щось клацає, і ви кажете собі: «Треба ще трохи зібрати даних», «Зараз не найкращий момент», «Треба доопрацювати все до ідеалу».

Малюк дивиться, як бабуся пише листа, і запитує: — Ти пишеш про мене? Бабуся перестає писати, усміхається і каже онукові: — Ти вгадав, я пишу про тебе. Але важливіше не те, що я пишу, а те, чим я пишу. Я хотіла б, щоб ти, коли виростеш, став таким, як цей олівець…

Екзистенційний навігатор через призму психосоматики. Стисло про головне: Поки розум малює графіки успіху, ваше тіло працює як бортовий самописець.

Якщо ви в ліжку прокручуєте плани до наступної п’ятниці замість того, щоб спати — ваш внутрішній «двигун» просто заклинило на високих обертах. Розповідаю про три прості рухи тілом, які вимкнуть тривогу за 3 хвилини.