«Я все розумію. Розумію, що треба робити. Навіть знаю як. Але не можу себе змусити». Цю фразу в коучинговій та психологічній практиці доводиться чути чи не найчастіше. Причому кажуть її не слабкі чи ліниві люди, а успішні топменеджери, власники бізнесу та серйозні професіонали. А далі, за звичним сценарієм, людина починає сама себе «докусувати»: «Мабуть, я просто ледачий», «У мене немає сили волі», «Зі мною щось не так».

Він сидів навпроти мене — втілення успіху. Дорогий костюм, впевнений погляд, який зазвичай змушує опонентів на переговорах нервувати. Він нагадував голлівудського актора, що грає роль «людини, у якої все під контролем». Але зараз цей «актор» хотів лише одного: провалитися крізь землю.

Про внутрішню тишу, що без спокою.... Власникам та підприємцям це знайомо...

У Кремнієвій долині документ Netflix Culture Deck на 127 слайдів називали «біблією сильної команди». Його архітектор, HR-директор Петті МакКорд, 14 років будувала культуру радикальної чесності пліч-о-пліч із Рідом Гастінгсом. Саме вона сформулювала жорстке правило: якщо менеджер не готовий битися за співробітника, який вирішив піти, — таку людину треба звільняти негайно. Без шансів «на виріст» та ілюзій про «незручно».

Коли ми говоримо про бізнес-стратегію, зазвичай на стіл лягають цифри, EBITDA та графіки експансії. Але історія американської мережі супермаркетів Market Basket, яка прогриміла на весь світ у 2014 році, доводить: справжня капіталізація бізнесу вимірюється не в доларах, а в рівні довіри.