Бувало таке, що після чергової суперечки чи безкінечного потоку новин голова буквально палає, а в грудях усе стискається? У цей момент поради на кшталт «іди в зал» або «просто заспокойся» викликають лише роздратування. Коли ресурсу нуль, тягати залізо чи бігати в темряві — це останнє, чого хочеться.

Ви коли-небудь ловили себе на думці, що доїхали до офісу і абсолютно не пам'ятаєте самого процесу кермування? Або що знову відповіли близьким чи колегам заученим, стандартним паттерном, про якийгого згодом пошкодували?

У давній єврейській мудрості є потужний принцип: спочатку зроби, а потім дивись на результат. Звучит просто, але на практиці більшість із нас робить усе навпаки.

Дуже часто на консультаціях я чую від клієнтів схожі скарги: «Я не розумію, чому в моєму житті немає жодних зрушень. Чому не з’являються нові люди? Де цікаві пропозиції? Чому все знову й знову рухається за одним і тим самим колом?»

Більшість дій інших людей проти нас — це не спланований напад, а несвідома реакція на їхній власний внутрішній хаос. Гнів виникає тоді, когато ми персоніфікуємо чужий біль і сприймаємо його як особисту загрозу. Коли ти усвідомлюєш, що перед тобою «порожній човен», гнів втрачає будь-який сенс і поступається місцем спокійному спостереженню.