Є момент у розвитку, про який не дуже люблять говорити. Бо він не звучить як успіх. І не виглядає як провал

Цікаво спостерігати, як у житті, а особливо в роботі, перетинаються ці внутрішні світи

У житті багатьох власників і керівників поступово формується майже непомітна внутрішня домовленість із собою, яка звучить приблизно так: зараз не час для себе, зараз потрібно витримати, вирішити, стабілізувати, а вже потім можна буде повернутися до життя.

Чому мрії, які на перший погляд так схожі на очікування, здатні надихати, давати відчуття польоту і підтримувати навіть тоді, коли довго не здійснюються, тоді як очікування, навпаки, так часто стають джерелом розчарування, напруги і навіть внутрішнього конфлікту?