Цей ефект помічаєш не одразу. Просто в якийсь момент ловиш себе на тому, що день пройшов нормально ... угода/и закриті, питання вирішені, команда відпрацювала гарно, а всередині ніби нічого не сталося. Просто ще один день, не поганий, але й не живий.

А у вас бувало так - зовні ніби все гаразд, а всередині — тривожний фон, якийсь неспокій, тяжкість, яка не відпускає?

Такий стан може починатися у вихідні (наприклад, у суботу), коли немає угод, немає ділових переговорів і немає звичного авралу «все горить», або «нам це потрібно було на вчора». - Я втомився - Мені не все подобається, що зараз є - Я давно не питав себе, чого хочу, окрім «щоб росло»

Є зміна, яку майже неможливо помітити одразу. Вона не оформляється в рішення, не промовляється вголос — просто рано чи пізно ти починаєш інакше відчувати людей поруч. І в якийсь момент усередині відбувається зсув – ти починаєш менше вірити людям. Спочатку це обережність, потім контроль, дистанція. А потім приходить холодне розуміння - ти більше не довіряєш, як раніше.