Більшість сучасних проблем виникає через те, що ми плутаємо «дім», у якому живемо, з «господарем», який у ньому мешкає. Коли ми кажемо «я», ми зазвичай маємо на увазі суміш своїх звичок, емоцій та фізичного стану. Але антропологія сенсу стверджує: людина — це набагато складніша архітектура. Вона тривимірна.

Жодну людину не можна прирівняти до іншої, як і жодну долю не можна порівняти з іншою, і жодна ситуація точно не повторюється — кожна закликає людину до іншого способу дій.

Чому іноді навчання та/або розвиток не дає гарного ефекту? Для тих, хто не розучився читати довгі тексти в яких є частка іншого життя, дослідження, висновки.

Напевно, вам знайоме таке дивне і складне відчуття себе або всередині себе, коли в принципі все ок, але вам якось не радісно. Наче нічим радіти. Той, хто подібне не пережив або не проживає – ця стаття буде носити для вас суто інформативний характер на відміну від тих, хто з цим станом зустрівся.

Ми живимо в парадоксальні часи. Людство досягло вершини матеріального комфорту, про який наші предки не могли навіть мріяти. Ми приборкали атоми, перемогли багато хвороб, створили мережі, що з’єднують континенти за секунди. Але чому ж тоді кабінети психотерапевтів переповнені, а полиці аптек ломитимуться від антидепресантів?